Понеділок, 21.05.2018, 00:38
Вітаю Вас Гість | RSS

Украинский литературный сервис

Категорії розділу
Форма входу
Головна » 2012 » Травень » 12 » Українська література – одна з найцікавіших у Європі
20:41
Українська література – одна з найцікавіших у Європі

Українська література є однією з найцікавіших у Європі, — вважає керівник єдиного відділення україністики у Німеччині, декан філософського факультету Грайфсвальдського університету імені Ернста Моріца Арндта Александер Вьоль.

За його словами, сучасна німецька молодь перебуває у пошуках літературної екзотики, нових пригод у невідомих країнах та осягнення нових історичних реалій і саме це їх приваблює у творчості не тільки сучасних українських письменників Юрія Андруховича, Оксани Забужко , Сергія Жадана, Андрія Куркова, Любка Дереша, але й у творчості українських класиків: Миколи Гоголя,Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської та інших, — пише «Радіо Свобода».

Як зазначає професор Вьоль, завдяки українській літературі німці дізнаються про те, що Україна – це надзвичайно цікавий, мультикультурний літературний осередок Європи, де переплітаються різні нації – єврейська, російська, турецька, польська та інші, які постають у творах українських письменників.

Видавництв, які співпрацюють з українськими авторами, є зовсім небагато. Першим у 1995 р. українську літературу розпочало видавати видавництво «Бродіна-ферлаг». Більшість українських книг, які видають у Німеччині, належать видавництву Suhrkamp, яке 10 років потому розпочало свою співпрацю з українськими авторами після знайомства з Юрієм Андруховичем. Крім нього, видавництво публікує Забужко, Жадана, Дереша, Куркова та інших.

За словами фахівця літератури Східної Європи, лектора видавництва Suhrkamp Катаріни Раабе, за роки співпраці з українськими письменниками вдалося досить добре заявити про існування української літератури. Як наголосила експерт, своєрідність України полягає в тому, що вона опинилася між двома різними Європами.

Як повідомляє «Радіо Свобода», статистики щодо кількості української літератури, яку видають у Німеччині, немає. Обсяги продажів різняться від автора до автора. Але, за словами Катаріни Раабе, загальний наклад проданих екземплярів видавництва складає понад 12 тисяч (коли книга не має великого успіху, то загальна кількість проданих екземплярів різниться від 1000 до 3000). Найпершим успіхом є приміром збірка Андруховича «Остання територія» – 9 тисяч проданих примірників за 10 років.

«У свій час на поміч нам прийшла Помаранчева революція. Видавати українських авторів ми почали ще до цього, у суспільства був якийсь інтерес до країни. Тоді ми мали вже Дереша і Жадана та й дві книги Андруховича і його роман «12 Обручів», що якраз з’явився після Помаранчевої революції, він став великою подією на книжковому ярмарку в місті Ляйпциг. Відтоді українськими авторами зацікавились й інші німецькі видавництва», – розповідає Катерина Раабе.

За словами фахівців, Україною багато цікавляться зовсім невеликі видавництва, які, так би мовити, ідеалізовано видають українську літературу, тобто на противагу комерційності постає інтерес до самої країни. Вони кажуть, що йдеться не про масові тиражі, а перед усім про якість.

Невелика кількість видавництв, як пояснює власник одного з них Карл Штуц, обумовлена мізерною кількістю перекладачів літератури з української на німецьку. На сьогодні їх близько п’яти.

Джерело: «Радіо Свобода».

Читайте також:

Оксана Забужко про «Музей…» німецькою

Німецькі перекладачі популяризуватимуть Україну

Джерело: ЛітАкцент
Друкувати
10 коментарів
Жаринка коментує:
06.04.2012 о 19:31

Бідолашна наша література, якщо вона тримається на цих китинятах. Називається – приїхали. Далі – нікуди. Глухий кут.
Відповіcти
вітько коментує:
07.04.2012 о 21:31

Літератор – продукт загальної культури виробництва. За великим рахунком, він у тому ж якісному стилі продукує вірші. есеї, романи, як тутешній пекар випікає хліб, муляр – кладе цеглу, вчитель – навчає, швачка – шиє. Инша річ, що халтурний формат матеріяльного творива здебільшого є очевидний. Натомість халтурне духовне твориво не без успіху можна замаскувати під оригінальність, модерн тощо…
Відповіcти
Slavko коментує:
07.04.2012 о 22:25

Це помилка марксизму. Література (взагалі мистецтво) існує тому, що є поет, письменник, художник. Не залежно від того, затребуваний він, чи ні. (Якщо затребуваний, то має за що жити, якщо ні, то помирає. Як Ван Гог, як Ф. Кафка… Продовжуйте самі). Стосовно деяких наших розкручених, то літературою їхні твори назвати важко. Вони переживуть свою творчість. А те, що в Україні українська література не інтегрована в суспільство, то ні поети, ні письменники не винні. Прийде час, і Україна здивується, які твори пишуться зараз.
Відповіcти
Жаринка коментує:
08.04.2012 о 01:16

Будемо жити з оптимізмом.
Відповіcти
вітько коментує:
08.04.2012 о 16:37

Маєте рацію! Гніватися на Мурчика за те, що не досяг габаритів бенгальського тигра, – марнота. Але пригостити його ложкою натурального молока, замість супермаркетівської імітації, ще часом годні…
Відповіcти
Slavko коментує:
08.04.2012 о 18:18

Мурчику, а на тебе ніхто й не гнівається… Забагато честі…
Відповіcти
вітько коментує:
08.04.2012 о 19:06

Славцю, не пхайтеся в пляшку! Уважніше читайте коменти!!! Я апелюю до Жаринки.
Відповіcти
Жаринка коментує:
08.04.2012 о 20:42

Натуральне молоко закінчилося. Пішла хімія. Такий же замінник, як і в літературі. Чи скоро ми почитаємо щось справжнє? А поки що доведеться хлебтати пійло, а інколи – помиї.
Відповіcти
вітько коментує:
09.04.2012 о 13:31

Молоде покоління зменшить кількість “нітратів” у літературній “хімії” і все буде гаразд. Поступ – рокована категорія.
Відповіcти
gleb коментує:
11.04.2012 о 11:16

Это заказная статья вражеской станции. Никто в Германии украинскую литературу не читает кроме специалистов. Там даже русскую не читают. Иногда , правда, читают немецкую, но это в основном эмигранты, которые хотят таким образом изучить немецкий язык. Статья явный бред, но писать о чем то надо. Вот и отрабатывают свои деньги.
Відповіcти
Додайте свій відгук

Ім’я (обов’язково)

Скринька (не публікується) (обов’язково)

Власна веб-сторінка
Ви можете використовувати аватари GRAVATAR.com.



Spam protection by WP Captcha-Free Автори
Про нас
Друзі
Архів
RSS

Візаві
Дискусійне поле
Рефлексії з приводу
Огляди
Простір
Полиця бібліофіла
Круглі столи
Літературні мандрівки
Репортаж
Письменницькі блоги
Літачок
Книга дня
Бібліотека «ЛітАкценту»
Щойно
Незабаром
«ЛітАкцент» запрошує



12 Кві 2012 12:25
«ЛітАкцент року – 2012»: слово експертам
10 Кві 2012 19:00
Лідери першого кварталу “ЛітАкценту року – 2012″
06 Лют 2012 11:14
«ЛітАкцент року – 2011»: церемонія нагородження (ФОТО)


05 Тра 2012 13:19
Тетяна Трофименко:
«Червона фіра»: 20 років по тому

23 Кві 2012 14:47
Марко Роберт Стех:
«Очима культури» № 21. Антін Лосенко

11 Кві 2012 14:46
Володимир Панченко:
«Не стати на бік чуми»

Відгуки
Теги
leader: шкода, не зможу прийти. Дереш ...
Олена: 12 травня о 16:00 запрошуємо н...
ai: А в мене й була претензія до Ф...
Виола: Как же, помню, помню:) Жуткий ...
ЛітАкцент: пане Анатолію, за дотримання в...
Віктор: Можу допомогти з фото з музею!...
Мавра: Хто такий цей дизайнер і як ві...
Погода 12.05.12, вечір
Погода у Києві
+21°

вологість: 60%

тиск: 760 мм

вітер: 2 м/с,
Погода в Івано-Франківську
Погода у Донецьку
Книга дня

Вольфґанґ і Гайке Гольбайни. Казковий місяць

© Літакцент, 2007-2012. Передрук матеріалів тільки з дозволу редакції.
тел.: +38 (044) 463 59 16, +38 (067) 320 15 94, е-маіl: redaktor(вухо)litakcent.com
bigmir)net
656
1492



Створював Богдан Гдаль
Двигунець - Wordpress
Категорія: публіцистика | Переглядів: 820 | Додав: GOR | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Друзі сайту
  • Рукопис