Понеділок, 18.06.2018, 22:12
Вітаю Вас Гість | RSS

Украинский литературный сервис

Категорії розділу
Форма входу
Головна » 2012 » Травень » 5 » Сучасні українські письменники в Криму
13:45
Сучасні українські письменники в Криму

Олександр ГУБАР
ЗЕМЛЕ МОЯ, КРИМСЬКА!
Сучасні українські письменники в Криму
Підприємство “СВІТ”
95005 м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 20/7
тел./факс (0652) 274187, (0652) 511047
e-mail: svit@home.cris.net

Товариство “Україна-Світ” Сімферополь-2001

Видання присвячене 10-й річниці Незалежності України

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.
Тарас Шевченко

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

Крим... Зачаровуючий край таємниче сивих гір, вічно молодого моря, яке повсякчас називають синім і від якого не можна відірвати очей. Не можна не слухати його, коли в задумі шумить, посилаючи на берег білопінні прибої. Хто хоч один раз побував у Криму, той уже ніколи не забуде казкової принадності його узбережжя, оповитого духмяністю темно-зелених кипарисів, залитого сонячним сміхом. Край стародавніх пам'ятників культури, захоплюючих неповторною красою архітектурних споруд. Розкішних парків. Садів. Виноградників.

Історія Криму своїм корінням сягає в глибину віків. З часів неоліту тут заврунилося життя. На невеличкому шматочкові суходолу густо переплелися путі-дороги багатьох народів, історії культур далекої минувшини і сучасності. Іще в гомеровські часи згадується кримська благодатна земля. До кримських берегів підпливали кораблі хитромудрого Одіссея. Про Крим писав і автор славнозвісного "Слова про полк Ігоря". З літопису "Повесть временных лет" дізнаємося про перебування Криму в складі Київської Русі. Літописець згадує про Тмутараканське князівство, міста Корсунь, Корч (Керч), Сурож.

Багато героїчних і трагічних сторінок українського народу пов'язані з Кримом. Нині в багатонаціональній Автономній Республіці Крим проживає біля мільйона українців які, незважаючи на складність сьогоденних обставин, своєю творчою мирною працею вносять значний вклад в розвиток економіки та культури краю.

Реалізації духовних, національно-культурологічних запитів українського населення сприяє Кримська республіканська організація Національної Спілки письменників України. Це плодоносна віть загальної української літератури, яка об'єднує обдарованих митців, котрі своєю творчістю, життям пов'язані з Кримом. Наше видання має на меті познайомити зокрема викладачів української літератури, учнів-старшокласників, студентів-філологів, а також читачів широкого кола з кращими набутками авторів-кримчан, розкрити, нехай стисло, з особливостями їхніх творчих індивідуальностей. Сподіваємося, що і ті, хто любить художнє слово, українську літературу, збагатять свої знання, уяву, переконаються в тому, що і тут, на нашому невеликому півострові, омитому хвилями "найсинішого у світі моря", "наша дума, наша після не вмре, не загине".

За жанром "Земле моя кримська" - мікрохрестоматія. В ній пунктирно окреслено подані літературні портрети дев'ятнадцяти сучасних українських письменників Криму. Серед них - поети: Дмитро Черевичний, Валентина Невінчана, Данило Кононенко, Орест Корсовецький, Михайло Тернавський, Віктор Гуменюк, Віктор Виноградов, Василь Латанський, Валентин Негода, Світлана Кочерга, Галина Хмільовська. Прозаїки - Володимир Шахнюк, Олександр Кулик, Валерій Тарасов, Дмитро Вітюк. Драматург - Леонід Никоненко. Критики, літературознавці - Павло Дегтярьов, Олександр Губар, Федір Степанов.

До кожного з літературних портретів вноситься добірка кращих творів письменника чи уривки з його творів. Дякуючи запровадженню естетичного та комплексного методів, певною мірою вдалося розкрити неповторність стилів, манер, художніх індивідуальностей митців. Внаслідок цього дотепного сміхотворця Д. Черевичного не переплутаєш з поетесою ніжного ліризму В. Невінчаною. Пісенно співучого Д. Кононенка з романтично "зачудованим" чукотським крайсвіттям О. Корсовецьким. Читач розуміє, як захоплює "складною простотою" М. Тернавський. В такому ж ключі осягаються й прозаїки, критики, літературознавці.

Думаємо, що книжка "Земле моя кримська" здатна привабити увагу і читачів західноєвропейської, американської, канадської української діаспори та української діаспори колишніх республік Союзу. Її зможуть придбати й іноземні туристи.

Кримська республіканська організація Національної Спілки письменників України має свою історію. У 1954 році, коли Кримська область увійшла до складу Української РСР, у літературному житті Криму намітилися зміни. З'явилися поети, прозаїки, публіцисти, що пишуть українською мовою. Відомий український поет Іван Іванович Нехода, будучи головою правління Кримської організації Спілки письменників України, проявив активну заклопотаність у становленні та формуванні молодих талантів, був їм щирим подарунком, авторитетним прикладом як зрілого майстра. Нагадаємо, що І. Нехода до прибуття до Криму видав понад двадцять збірок поезій. В його творчості знаходимо поезії про кримське життя. У збірці "Тобі, кохана" (1960) вміщено цикл "Кримські етюди".

1946 року, демобілізувавшись з армії, переїжджає до Криму Павло Дегтярьов, який іще в 30-х роках заявив про себе як критик. Ставши головним редактором Кримвидаву, сприяв виданню книжок молодих українських авторів.

У Криму починали свою творчість нині відомі обдаровані письменники - поет Анатолій Логвиненко-Славута, який працював на Ялтинській кіностудії художніх фільмів, а згодом у редакції газети "Кримська правда". Поет Дмитро Шупта. Розпочав творчість, навчаючись у Кримському медичному інституті. Поетеса Лідія Кульбак - студентка Кримського педінституту. Тепер вони мешкають у Києві.

Першими членами Спілки письменників України стали - прозаїк, сатирик, гуморист Володимир Шахнюк та поет, сатирик, гуморист, лірик Дмитро Черевичний. Обидва були прийняті до Спілки письменників 1960 р. за рекомендацією Івана Неходи. Через два роки поповнила ряди СПУ і поетеса Валентина Невінчана.

Кримські письменники діставали і тепер дістають підтримку видатних майстрів художнього слова України. Без перебільшення скажемо, що Максим Тадейович Рильський випестував талановитого нашого поета Ореста Корсовецького. В цьому легко переконатись, ознайомившись з великою кількістю листів поета-класика, зібраних у двадцятитомному виданні його творів, до початкуючого кримського автора.

Розвитком української літератури в Криму цікавився Павло Григорович Тичина. Якраз він помітив обдаровану поетесу Лідію Кульбак і писав про неї на сторінках республіканської преси. П. Тичина допо-магав організовувати і проводити літературні передачі по кримському телебаченню, надсилаючи для збагачення відеоряду силу-силенну фотографій. Дав цікаві спогади про дружбу з талановитим російським поетом Григорієм Летніковим, що жив і похоронений у Старому Криму.

Уважно стежив за розвитком В. Невінчаної Андрій Малишко. Він підтримував її пошуки в творчому використанні засобів пісенності, у виробленні власної поетичної манери. Звернув увагу на акварельну колоритність її віршів.

Іще на самому початку творчої дороги підтримав і заохотив до творчості гумориста, сатирика Дмитра Черевичного талановитий український сміхотворець Степан Олійник.

Данило Кононенко називає своїм "літературним вчителем" Василя Симоненка. Це він, В. Симоненко, працюючи в районній газеті на Черкащині, познайомився з надісланими до редакції віршами семикласника Данька Кононенка і відчув у них присутність поетичної натури, заохотив початкуючого автора до літературної творчості.

Крім М. Рильського, П. Тичини контакти з кримською письменницькою організацією підтримували О. Гончар, М. Бажан, О. Підсуха, П. Воронько, І. Муратов, Л. Забашта, О. Ющенко та інші. Ці контакти не перериваються і в наш час. Борис Олійник і Іван Драч, Павло Мовчан і Олег Чорногуз не раз у своїх виступах на сторінках часописів України торкаються проблем розвитку української літератури в Криму. Буваючи в нашому краї, проводять наради, творчі зустрічі з кримськими авторами, допомагають літературній молоді.

Останнім часом Кримська організація Національної Спілки письменників України поповнилася новими іменами. Членами спілки стали поети Валентин Негода, Віктор Виноградов, Світлана Кочерга, Галина Хмільовська, критик, публіцист, поет Федір Степанов.

У широкому розмаїтті проблемно-тематичних пластів творчості сучасних кримських письменників одне із видних місць належить образу Криму. Митців зачаровує і надихає дивосвіт неповторної краси природи краю, хвилюють сторінки його далекої і близької історії, людські долі сучасників, покликаних історією творити державність суверенної України, відроджувати її культуру, збагачувати рідну мову. Кожен з письменників свідомий того, що творчих успіхів не дійти без засвоєння віковічного досвіду словесно-образного мислення народу. Цілком природним є використання сучасними митцями і мотивів, і образів, і прийомів, засобів дум, народних пісень, створених безіменними гомерами України про Крим, про подвиги славетних наших предків у битвах за свободу і незалежність рідної землі.

Неоцінимі скарби усно-поетичної творчості стали витоками класичної української літератури в розробці кримської теми, масштаби розробки якої українськими письменниками вражаючі. Перед зором постає панорама довжиною в 200 літ, захоплююча багатством картин, образів, барв, переливів людських пристрастей, почуттів, настроїв, героїчних піднесень народного духу, людських страждань, гуркоту і брязкоту козацької зброї на полі бою. Початком її є 1794 рік - рік появи безсмертної "Енеїди" зачинателя нової української літератури, її класика Івана Петровича Котляревського. Якраз в "Енеїді" вперше зазвучала кримська тема - тема визвольних походів запорожського козацтва в Крим, називаються імена Петра Конашевича-Сагайдачного, Михайла Дорошенка. Принагідно згадується Крим у "Наталці Полтавці", в водевілі "Москаль чарівник". В першій половині ХІХ століття у творах П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ'яненка, Є. Гребінки знайшла відгомін боротьба українського народу проти турецько-татарських ординців.

Тарас Шевченко, наслухавшись багато про Крим, іще навчаючись в Петербурзі в Академії мистецтв, а також на засланні, мріяв побувати в Криму. Діставши листа з Петербурга від Михайла Лазаревського від 2-го травня 1857 року, дізнався про звільнення з солдатчини, вирішив писати "Дневник". І ось у записі 13 червня 1857 року, тобто другого дня від започаткування "Дневника", читаємо про намір поета "Проехать через Крым, Харьков, Полтаву, Киев и Минск..." (курсив мій - О. Г.). Про бажання "хоч на старість подивитися що то таке та славна Чорноморія" писав він до Якова Кухаренка - українського письменника, який служив у Чорноморському козачому війську. Однак мрії поета не судилося здійснитись. Муза ж Кобзаря витала над Кримом.

Т. Шевченко в історичних поемах "Іван Підкова", "Гамалія" натхненно оспівав героїчні морські походи запорозьких козаків через Чорне море в Туреччину визволяти з неволі своїх побратимів.

Заслуга ж Т. Шевченка в тому, що з викривально засуджуючим пафосом виступив проти феодально-поміщицької дійсності, російського самодержавства з його політикою загарбницьких воєн. Знаходячись на засланні, він з болем пише у вірші "Мій боже милий, знову лихо" про початок війни між Росією - з одного боку, і з Туреччиною, Англією та Францією - з другого. Поет картає загарбницькі війни, гнівно викриває винуватців кривавого лиха для народу: "Кати вінчанні, мов пси голодні, за маслак гризуться знову", а через них "знову потекла мужицька кров!"

У повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали" Т. Шевченко розкриває трагедію героїв Севастопольської оборони, вивівши образ матроса-інваліда українця Обеременка. За героїзм та каліцтво йому було призначено грошову винагороду. Та він зажадав передати її для викупу з кріпацтва рідної сестри. Шевченка вразив цей "великодушный поступок". Матрос "отдал все сестре, а себе ничего не оставил кроме сумы и костыля".

У ряді творів поет захоплено згадує героїв народних дум, які прославилися патріотичними подвигами в боротьбі з турецькими та кримськотатарськими ординцями - Самійла Кішку, Івана Коновченка, Олексія Поповича та інших. Твори Т. Шевченка про Крим відзначаються глибоким реалізмом та художньою викінченістю.
Інтенсивно розроблялася тема Криму в українській літературі другої половини ХІХ століття. Провідну роль тепер зайняла драматургія в особі таких видатних майстрів, як М. Старицький, М. Кропивницький, Карпенко-Карий (І. Тобілевич). Відгомони про життя краю знаходимо у прозаїків І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, поетів Я. Щоголіва, С. Руданського, котрий, як відомо, 1861 року оселився в Ялті і до останніх днів життя (до 3-го травня 1873 р.) працював на посаді міського лікаря. Похоронений на міському кладовищі в Ялті.

Кримська тема збагатилася новими художніми відкриттями, яскравими образами, філософським і громадсько-політичним змістом в українській літературі ХХ століття, дякуючи творчим зусиллям видатних митців. Уже на початку віку з'явилися класичні поетичні твори про Крим Лесі Українки, цієї Жанни д'Арк світової поезії, як назвав її Максим Рильський. Сповнені високої поезії про красу кримської природи, роздумів про складність життя кримських татар твори Михайла Коцюбинського, що посів місце одного з найвидатніших прозаїків Європи.

Згодом з'явилася нова плеяда талановитих письменників, які віддали данину чудовому закуткові України. Власне до наших днів українська література не відриває свого зору від Криму. Починаючи з віршів, що з'являлися іще в 20-х роках, Павла Тичини, Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари, Максима Рильського, Володимира Сосюри простяглася дорога до широких епічних полотен Петра Панча, Зінаїди Тулуб, Юрія Яновського, і аж до романів, написаних в найближчі до нас часи Олеся Гончара та Павла Загребельного.

Цілком зрозуміло, що кожен з сучасних письменників Криму спирався на досвід своїх попередників, коли звертався до розробки кримської теми. Кожен вніс щось своє, індивідуалізоване. Читачеві допоможе певною мірою осягнути це наше видання. Дізнається читач і про нові твори письменників-кримчан. Хоч їх не так-то вже й багато. Причина - в складних обставинах несприятливих для літератури в умовах сьогодення, коли немає змоги друкуватись. Однак автори працюють не тільки в шухляду. Приємно читати їхні твори на сторінках столичних журналів, газет, а також в єдиному кримському часописі "Кримська світлиця".

Олександр ГУБАР,
професор Сімферопольського Таврійського Національного університету, письменник.

Олександр ГУБАР
ЗЕМЛЕ МОЯ, КРИМСЬКА!
Сучасні українські письменники в Криму

Поезія
Дмитро ЧЕРЕВИЧНИЙ
Валентина НЕВІНЧАНА
Данило КОНОНЕНКО
Орест КОРСОВЕЦЬКИЙ
Михайло ТЕРНАВСЬКИЙ
Віктор ГУМЕНЮК
Світлана КОЧЕРГА
Василь ЛАТАНСЬКИЙ
Валентин НЕГОДА
Віктор ВИНОГРАДОВ
Галина ХМІЛЬОВСЬКА

Проза
Володимир ШАХНЮК
Олександр КУЛИК
Валерій ТАРАСОВ
Дмитро ВІТЮК

Драматургія
Леонід НИКОНЕНКО

Критика, літературознавство
Павло ДЕГТЯРЬОВ
Федір СТЕПАНОВ
Олександр ГУБАР

Бібліотека "Українського життя в Севастополі"
Категорія: публіцистика | Переглядів: 4166 | Додав: GOR | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Друзі сайту
  • Рукопис