Понеділок, 18.06.2018, 22:08
Вітаю Вас Гість | RSS

Украинский литературный сервис

Категорії розділу
Форма входу

проза

Головна » Файли » Мої файли

Апокаліпсис дня!!! Автор Олег Стецюк
05.05.2012, 15:08
Апокаліпсис дня!!!

Гул дитинства стрибав з п’ятирічною Іманун. Невеличке внутрішнє подвір’я центру міста стелилося тунелем з чотирьох боків випаленої червоної цегли, яка десь цвіла смарагдом сирості. Мох.

Купа вікон розхитаних часом вдивлялися в сьогодення. Спокій сонячного дня, вереск дитячого сміху колисав це подвір’я. Красиво прибрана у святковий одяг, у носочки білі, в колір свого життя. І так в цьому житті весело пострибувала в класики. Забавно, вона їх любила. Сама любила сміятися тут, коли всі десь гуляють у вихідні. Сонячні дні доходили тільки до її голови. Світлість волосся зникала в промінні, яке якимсь, але теперішнім лазером вимальовувало крапки ластовиння. Спокій колисав усе. Все добре.

Забриніло небо. На цифрі «9» пролетів над її маленьким світом літак. Давно не бачила їх. Їх і не буває так часто тут. Цікаві очі йшли на верхні поверхи під’їзду спостерігати за небом. Дійшла до висоти і перелізла через вікно. Вона так часто робила, коли били дома ремнем. Просто ховалася з власним болем. Стала на подобу п’ядисталу , подоби балкону старого без поруччя. Звідси, із даху, виднілися інші змарнілі часом дахи, виднілися передмістя, велетенська синагога якогось часу, костел голкою впирав святість в небо, чи давав йому ін’єкцію; інші храми забутого століття красували погляд хрестами. Все це спочивало. Знову завиднілися літаки, їх багато. Тільки глянула милістю в далечінь, туди, де ви часто волієте побачити фантастику. Погляд близько циркулем креслив колишній світ. Загриміло небо іншою святістю. Впала бомба. Не стало передмістя, нафтові шиби горіли, світ перетворювався на цвинтар. Так швидко і так зараз. В очах відображалися картинки спокою. Світ зникає і все навколо інше також. Лялька впала і зникла в пітьмі. Очі зі сльозами дивилися. Годинник ще бив куранти. Час ішов, і кожна секунда несла смерть. Все горіло, все палало в безбожному відчутті. Невже сьогодні кінець? У зіницях відображалося полум’я. Далі їй за дивом 15. Вона плакала і все дивилася, далі їй 20. Вона плакала і тішилися, що кінець. Дим покривав світ глибше. Далі їй 25. Вона з чоловіком на це дивилася. Все зникало. Далі їй 27. Вона дивилася. Світ ще не згасав. Літаки ще літали. В руках дитина. Погляд на дитину. Окутане немовля. Цілунок материнський і жаль за те, що буде. Кидає дитину в пітьму, як ляльку під ноги. Викидає її до низу.
Діти, ви не варті війни. Діти, ви не можете вмирати через неї. Діти, світ гине, бо вбиває Вас - майбутнє…. !!!
Категорія: Мої файли | Додав: GOR
Переглядів: 579 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Друзі сайту
  • Рукопис