Неділя, 27.05.2018, 06:06
Вітаю Вас Гість | RSS

Украинский литературный сервис

Категорії розділу
Форма входу

проза

Головна » Файли » Мої файли

Антон Нікітін Дорога Мерців
05.05.2012, 16:26

Дорога Мерців
Фари автомобіля розрізали темряву ночі. Асфальт зливався у сіру річку під їх блідим світлом, яка незмінно тяглась вже дві години. Дорога була рівна, тож працювати кермом доводилось мало. Сіре полотно здавалось ніколи не закінчеться.

Магістраль М05 нещодавно реконстроювали, тож обабіч дороги ще де-не-де стояла ремонтна техніка. Хвилин з десять назад вона проїхала ділянку де ще велись ремонтні роботи. У світлі фар екскаватори нагадали їй велетенських зкам’янілих звірів, які тільки і чекали на те, щоб отримати свободу від людей, які безщадно експлуотували їхні сталеві м’язи. За допомогою яких дорога тепер і мала по дві полоси у кожну сторону.

Втома вже давала про себе знати. Руки затікли і раз у раз біль у спині нагадував про себе. Потерті сидіння її старенького Форду не можна було назвати незручними – просто вони вже потребували заміни, як і весь автомобіль загалом. Проте вона любила його і ніяк не могла наважитись на продаж, особливо за ті гроші, що за нього давали покупці на авторинку. Заявивши їй, що місце цієї машини вже на звалищі. Це була її перша машина, а першу машину не забувають так само як і перше кохання.

Щоб не заснути вона увімкнула радіо: з динаміків полився водоспад незрозумілих звуків. Вона знайшла лише одну радіостанцію, яка б працювала о цій годині. Шум двигуна встиг вже добряче набриднути, і звучання старого радіо здалось їй приємним. На радіо ді-джей передавав новини з доріг країни. Сумна статистика свідчила, що за вчорашню ніч трапилось дві аварії на трасі Е95, а саме на її частині, яка носила назву – М05. Аварії трапились через перевтому водіїв. Обидва водія заснули за кермом і виїхали на зустрічну полосу. У аваріях не вижив ніхто. Загалом за останній місяць на цій дорозі трапилось більше 30 аварій. Усі випадки були схожими – виїзд автомобіля на зустрічну смугу. На пам’ять про загиблих ді-джей поставив трек гурту Аліса “Траса Е95”.

Тепер сіра ріка асфальту тяглась під музичний супровід. Зустрічних машин майже не було. За ці дві години перебування у дорозі вона зусріла лише один автомобіль, котрий на шаленій швидкості здійснив випередження по сусудній смузі. Її старенький Форд міг тільки мріяти про такі показники у короткі хвилини відпочинку на стоянці.

У темряві дороги з’вились блискучі вогні червоного і синього кольорів. Вони наближались дуже швидко. Через хвилину по зустрічній смузі пронеслась карета швидкої допомоги. Напевно, знову трапилась аварія. Це здалось їй дивним, адже за останню годину жодної машини в обох напрямках вона не помітила.

Хвилин за десять навздогін швидкій проїхала дорожно-патрульна служба. Сумнівів у тому, що десь позаду трапилась аварія у неї вже не було. Останнім часом дуже часті випадки аварій на цій дорозі жахали, навіть, досвідчених водіїв. Проте це не змусило її відмовитись від поїздки на авто. Вона завжди вважала себе обачним водієм і не полюбляла швидкої їзди, що на її думку було головною запорукою від різного роду аварій.

Одноманітна маса асфальту у світлі фар була нестерпною. Їй спало на думку, що якби він був більш приємного кольору, наприклад її улюбленого зеленого, то і аврій було би менше. Розмірковуючи над цією темою, вона рухалась назустріч незмінній темряві.

Її думки змінились у той момент, коли вона побачила темну фігуру, як їй здалось, дуже великої собаки або вовка. Вона рухалась обабіч дороги, то зникаючи у темряві, то знов виринаючи з неї. Поглянувши на спідометер її погляд встиг помітити, що стрілка зупинилась на позначці 80 км/год. Вона не знала яка порода собак може бігти з такою швидкістю. Їй стало ніяково і першим її бажанням було швидше відірватись від такого нічного супутника.

Усупереч своїм переконанням, щодо швидкості їзди вона натиснула на педаль газу і її машина почала швидше розрізати темряву. Несподіванно темна фігура велетенської собаки виринула з темряви лісосмуги і одним стрибком з краю дороги опинилась перед автомобілем. Удар був настільки сильним, що вона інстинктивно натиснула на гальма. Автомобіль протягнув тіло цього створіння десь з сто метрів і зупинився посеред розподільчої смуги.

Перелякана, вона не випускала з рук керма і досі тримала втиснуті у підлогу гальма. Сидячи у автомобілі вона не була спроможна побачити те створіння, яке спочатку прийняла за велику собаку. Нарешті набравшись сміливості вона вирішила вийти. Її рука потяглась до паску безпеки, як у цю саму мить щось вскочило на її капот. Кинувши погляд на капот, вони зустрілись поглядами. Це були погляди жертви і мисливця. Змагання очима продовжувалось недовго: з голови цієї тварини (якщо це була тварина) зтікала кров і як тільки перша крапля впала на авто, створіння проревіло так, що кров холонула у жилах. Наступної миті, піддаючись силі тяжіння, тварина впала мертвою.

Не довго думаючи вона вдарила по педалі газу так, що тіло тварюки зкотилось на асфальт. Мертве тіло залишилось лежати на асфальті, а авто віддалялось все далі і далі від того місця.

Вона встигла роздивитись його. Це було велетенське створіння схоже на щось середне між гепардом і вовком, але очі цієї тварюки були налиті кров’ю і ненавистю хижака. Шкіра була гладкою і блискучою. Ноги були м’язисті, не дивно, що з такими ногами воно могло бігти і 80 км/год.

Вона вже далеко від’їхала від того місця і не могла побачити, як на останній зов тварини, прийшли інші. Їхні очі наливались кров’ю, коли вони бачили свого родича мертвим. Єдине про що могли сказати їхні погляди це – помста.

Більш менш заспокоївшись їй вже не здавалось, що асфальт був нудним. Вона забула і про втому. Єдиною її думкою було якнайшвидше дістатись додому. Але хто з нас може з абсолютною впевнінестю сказати, що він дістанеться додому. Доля готує для нас свої подарунки. Хтось виграє джек-пот у лотереї, хтось знайде своє єдине і бездоганне кохання, а комусь доля дарує щось схоже на те, що трапилося з нею на дорозі – побачити невідоме. До цього випадку вона не вірила, що на світі може існувати щось надзвичайне. Їй не були відомі досягнення новітньої зоології і генетики та щось усередині підказувало, що те що вона побачила було незвичайним для тваринного світу.

Її розтривожену уяву привів до тями щалений рик, який прозвучав позаду. Шалене полювання розпочалось. Першого звіра вона побачила у дзеркалі заднього виду. Ще двоє вона помітила збоку. Вони наздоганяли її, але не поспішали робити розправи. Намагаючись відірватись від них вона тиснула на педаль, але її старенький Форд не міг сперечатись з цими хижаками. Ці тварюки стрибали перед автомобілем, і їй доводилось кидатись з однієї смуги до іншої. У шаленому запалі тварини ричали і гнали сталеву жертву на смерть. Це було питанням часу. Вони вже звикли робити так.

Коли її Форд вже набрав швидкість у 140 км/год, двоє створінь кинулись на неї з правого боку. Форд виїхав на зустрічну смугу і . . . зустрівся лоб у лоб з пасажирським автобусом. Від зіткнення автобус перевернувся три рази і проїхавши дахом по дорозі зкотився у лісосмугу. Форд відскочив у сторону і мав вигляд сплюшеної консервної банки. Фари розбились і більше не світили на асфальт нудного кольору. Дивних створінь не було, вони зробили свою справу і зникли.

P. S. Наступного ранку газети вийшли з майже однаковими заголовками:

Магістраль М05

Вчора ввечері на n-нному кілометрі магістралі М05 було зареєстровано дві дорожно-транспортні пригоди. Періодичність аварій становить пів-години. В обох випадках помилка водіїв призвела до виїзду їхніх транспортних засобів на зустрічну смугу. Дорожно-патрульна служба від коментарів утрималась. У аваріях не вижило жодної людини. Загальна кількість жертв становить 47 чоловік.

Водії будьте обережними на дорозі. Не засинайте за кермом.
Категорія: Мої файли | Додав: GOR
Переглядів: 620 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Друзі сайту
  • Рукопис